Пухлинне ураження сім’яних пухирців виникає найчастіше внаслідок залучення їх в пухлинний процес, що виходить з сусідніх органів (пряма кишка, передміхурова залоза). Розрізняють доброякісні та злоякісні новоутворення сім’яного пухирця, також епітеліальні і неепітеліальні.
При пухлинах сім’яного пухирця на ранніх стадіях симптоматика не виражена. Можливо єдиними характерними ознаками захворювання можуть бути гемоспермія і хворобливі відчуття в глибині малого таза, пов’язані з обструкцією екскреторних і сім’явивідних шляхів. В інших проявах клінічна картина схожа на прояви раку передміхурової залози.
Істотною ознакою пухлин сім’яного пухирця є збільшення і ущільнення передміхурової залози і сім’яних пухирців при ректальної їх пальпації в положенні хворого сидячи навпочіпки. Велике значення має аналіз секрету передміхурової залози і сім’яних пухирців, одержуваних окремо, а також дослідження еякуляту (спермограма). При цитологічному аналізі секрету, отриманого при ректальній пальпації, можуть бути виявлені комплекси злоякісних клітин. Трансректальне ультразвукове дослідження (ТРУЗД) передміхурової залози і сім’яних пухирців є дуже цінним методом, що дозволяє запідозрити пухлину в ранній стадії і виявити поширеність процесу. Рентгенівська комп’ютерна томографія, пункційна трансперінеальна везикулографія і генітографія необхідні при визначенні поширеності процесу і диференціальної діагностики з поширеними запальними захворюваннями, обструктивними станами і їх ускладненнями. Трансперінеальна біопсія передміхурової залози і сім’яних пухирців під трансректальним ультразвуковим наведенням дозволяє підтвердити діагноз морфологічно.
Диференціальна діагностика з туберкульозним процесом, гострим і хронічним везикулітом, абсцесом і емпіємою сім’яного пухирця, як і з пухлинами передміхурової залози, проводиться в першу чергу.
При лікуванні пухлин сім’яного пухирця використовується такий же підхід, як і при хірургічних втручаннях при раку передміхурової залози. Виконують розширені операції простатовезикулоектомії з навколишнім клітковиною і регіонарними шляхами лімфатичного відтоку.
При злоякісних пухлинах сім’яних пухирців прогноз несприятливий, що пов’язано з виявленням пухлинного ураження, як правило, в пізній стадії.
